|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
«Я рада, що моя мама померла», Дженнетт Маккерді
Відверта, болісно чесна й пронизана чорним гумором історія про втрату, контроль, залежність і шлях до власного «я».
Дженнетт Маккерді було лише шість років, коли вона вперше опинилася на кастингу. Це була не її мрія — це була мрія її мами. Дівчинка вчилася жити за чужими очікуваннями, робити «правильно» і бути зручною, аби тільки заслужити любов.
Після успіху серіалу «Айкарлі» Дженнетт отримала популярність, про яку мріють мільйони. Але за лаштунками залишилися тривожність, сором, ненависть до власного тіла, розлади харчової поведінки, алкогольна залежність і болісні стосунки. Поки мати насолоджувалася увагою фанатів і медіа, Дженнетт втрачала себе.
Після зйомок у серіалі «Сем і Кет» та смерті матері від раку її життя остаточно розсипалося. І лише психотерапія, відмова від акторства та чесний погляд на своє минуле допомогли їй поступово повернути контроль над власним життям і вперше зрозуміти, чого хоче вона сама.
Чому цю книгу важливо прочитати:
-
це рідкісно чесна розмова про токсичні батьківсько-дитячі стосунки без прикрас і виправдань;
-
книга допомагає побачити, як контроль і «любов» можуть травмувати не менше, ніж відкрите насильство;
-
Дженнетт просто й зрозуміло говорить про РХП, залежності та психотерапію, знімаючи з цих тем стигму;
-
це підтримка для тих, хто вчиться відокремлювати власні бажання від нав’язаних;
-
історія дає надію: навіть після років болю можливо навчитися жити по-справжньому.
Це книга не про ненависть. Це книга про свободу, яку інколи боляче, але необхідно здобути.